Важко дати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття "менеджмент". Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації у яких вони реалізуються значно різняться між собою.
Важко дати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття "менеджмент". Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації у яких вони реалізуються значно різняться між собою.
Аби з'ясувати сутність менеджменту на нього треба подивитись з різних точок зору:з філологічної;з емпіричної (практичної), тобто як виду професійної діяльності;з точки зору системи знань, тобто виникнення та розвитку науки управління.Все це визначає логіку викладання матеріалу в першій темі. Спочатку з'ясуємо причини, які обумовлюють необхідність управління будь-якою організацією. Далі розглянемо сучасні підходи до визначення поняття "менеджмент". З'ясуємо, хто такі менеджери і чим їх діяльність відрізняється від діяльності інших категорій робітників. І, нарешті, розглянемо, як виникла і розвивалася наука управління.
Поняття "менеджмент" і необхідність управління організаціями
Для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття:
"Управління" - найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об'єктів, явищ і процесів, наприклад
"Адміністрування" - поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства.
"Керування" - поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.
Отже, аби усвідомити сутність категорії "менеджмент", перш за все слід з'ясувати, що таке організація, які цілі її діяльності і чому будь-якою організацією потрібно управляти.
За визначенням Ч.Бернарда: "Організація - це група людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети або спільних цілей".
Всі організації мають загальні для них характеристики.
Всі організації використовують чотири основних види ресурсів:
Будь-яка організація є відкритою системою. Ресурси, які організація використовує для виробництва продукції (надання послуг) вона забирає із зовнішнього середовища. В свою чергу продукція, що виробляється організацією також реалізується у зовнішньому середовищі. Отже організація може існувати лише у взаємодії з оточуючим середовищем. Це означає, що будь-яка реально існуюча організація є відкритою системою.
Розподіл праці в організації. Якщо навіть дві людини працюють спільно для досягнення єдиної мети, вони повинні розподілити роботу поміж собою.
Розподіл загальної роботи в організації на її складові частини називається горизонтальним розподіленням праці. Результатом горизонтального розподілення праці є формування окремих підрозділів організації (відділів, цехів, виробництв, ділянок тощо).
Оскільки робота в організації розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, хтось має координувати їх діяльність. Внаслідок цього об'єктивно виникає необхідність у так званому вертикальному розподілі праці, тобто в діяльності з координації роботи підрозділів та окремих виконавців у середині підрозділів.
Діяльність з координації роботи інших людей в широкому розумінні і становить сутність управління організацією.
Таким чином, необхідність управління об'єктивно виникає внаслідок горизонтального та вертикального розподілу праці в організації. Оскільки розподілення праці є загальною характеристикою діяльності будь-якої організації, то всі організації потребують управління.
Глобальною метою діяльності будь-якої організації - є досягнення успіху. Що ж таке успіх?
Організація вважається успішною, коли вона досягає поставлених перед собою цілей. Складовими успіху при цьому виступають:
Аби бути успішною впродовж тривалого часу, аби вижити та досягти своїх цілей, організація має бути як ефективною, так і результативною.
За словами П.Дракера результативність є наслідком того, що робляться потрібні слушні речі; а ефективність є наслідком того, що вірно (правильно) створюються ці самі речі. Перше і друге є однаково важливим.
Якщо мета організації обрана правильно, це означає, що діяльність організації задовольняє певну важливу, реально існуючу потребу (створюються речі, на які є попит). Результативність у такому розуміння - це щось невідчутне (на дотик), непомітне. Ефективність, навпаки, можна вимірювати, передати кількісно. Відносна ефективність організації має назву продуктивності і вимірюється як співвідношення вартісної оцінки усіх виходів з організації та вартісної оцінки усіх входів в організацію.
"Менеджмент" - це надзвичайно широке та багатомірне поняття. Для того, аби краще усвідомити його сутність, на нього слід подивитись з різних боків.